4 червня  світ відзначає Міжнародний день невинних дітей - жерт агресії.  Цей день надає можливість звернути увагу світової спільноти на проблему агресії та насильства, з якими стикаються діти в усьому світу. безневинні діти стають жертвами різних форм агресії - чи то фізичне, психологічне або  сексувальне  насильство.

На жаль, Україні цей день актуальний, адже вона вшановує память дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії. Памятний день було встановлено  постановою Верховної Ради у 2021 році  на честь  дітей, які стали жертвами гібридної агресії рф на Донбасі з 2014 року. Однак точна кількість дитячих жерт у Донецькій і Луганській областях зараз невідома. 

                                                                               

                                                  З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 585 дітей загинули та 2 249 постраждали. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора. 

За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, ще понад 1 664 зазнали поранень різного ступеня тяжкості.

За даними ОГП, найбільше дітей постраждало у Донецькій області – 597, Харківській – 459, Херсонській – 184, Дніпропетровській – 184, Київській – 133, Запорізькій – 145 та Миколаївській – 117.                                                           

 

 31 травня світ відзначає Всесвітній день без тютюну (Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням), який було започатковано Всесвітньою організацією охорони здоров’я у 1987 році. Мета цього дня — привернути увагу суспільства до небезпеки куріння та популяризувати здоровий спосіб життя.

 

Ось головні аспекти цього дня та боротьби з цією звичкою:

• Масштаби проблеми: За даними Центру громадського здоров'я МОЗ України, тютюновий дим містить понад 7000 хімічних елементів, з яких мінімум 250 є токсичними, а 69 — викликають онкологічні захворювання. Від наслідків куріння щорічно помирають мільйони людей у всьому світі.
• Громадський захист в Україні: В Україні діють суворі обмеження Закону про захист населення від шкідливого впливу тютюнового диму
  , які забороняють куріння цигарок, електронних сигарет та пристроїв для нагрівання тютюну у багатьох громадських місцях, під’їздах та закладах харчування.
Переваги відмови: Організм починає відновлюватися майже одразу. Вже через 24 години після останньої сигарети знижується ризик інфаркту, а згодом нормалізується рівень кисню в крові, відновлюється смак і нюх. 

Всесвітній  день вишиванки є міжнародним святом. Загалом  метою його проведення є збереження давніх народних традицій створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Відзначається щороку в третій четверг травня. Ідея свята Всесвітнього дня вишиванки належить студенці Чернівецького національного університету  імені Юрія Федьковича  Лесі Воронюк. У першому заході у 2006 році взяли участь лише кілька десятків студентів. У  наступні роки кількість учасників акції збільшується,  захід підтримали викладачі, вчителі  та студенти з інших міст. Українська  діаспора  популяризувала свято у світі, відтак День вишиванки набув міжнародних масштабів.

             В  Україні існує  близько двохсот різних технік  вишивання та більше сотні вишивальних швів. Кожна  область має не лише власну техніку вишивки, а й  тематику орнаменту, традиційні кольори та деталі. Одним з  найоригінальніших видів  вишивки визнана  борщівська -  сорочки рясно розшиті чорними  нитками. Однією з  найскладніших  вважається  полтавська вишиванка - білим по білому. Натхненням для такої вишивки  стала природа ; раніше жінки вишивали переважно  взимку, коли не було  роботи на городі.  
 

День пам'яті жертв політичних репресій в Україні припадав на 17 травня. 

Цей загальнонаціональний пам'ятний день традиційно відзначається щороку у третю неділю травня відповідно до Указу Президента України № 431/2007. 

Основні факти про пам'ятну дату

• Мета дня: Гідне вшанування мільйонів людей, які постраждали від тоталітарного комуністичного режиму. Україна згадує безпідставно заарештованих, розстріляних, депортованих та ув'язнених за власні переконання чи походження.
• Історичний контекст: Найбільшого масштабу політичний терор набув у 1937–1938 роках під час «Великого терору». Лише в Українській РСР за ці два роки було засуджено майже 199 тисяч осіб, з яких дві третини розстріляли.
• Місця скорботи: Найвідомішим символом тих подій в Україні є Биківнянські могили під Києвом. Масові поховання також знаходяться у П'ятихатках (Харків), Рутченковому полі (Донецьк), Дем'яновому лазі (Івано-Франківщина) та інших регіонах. 
• 
  

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу в Україні вшановують щорічно 18 травня. Цей день присвячений пам'яті понад 200 тисяч кримських татар, яких радянський тоталітарний режим у 1944 році насильно виселив з їхньої історичної батьківщини — Криму. 

📜 Історичні факти про трагедію

• Початок депортації: Операція розпочалася о 5-й ранку 18 травня 1944 року за наказом Йосипа Сталіна.
• Кількість постраждалих: З півострова примусово вивезли щонайменше 190–238 тисяч людей у товарних вагонах.
• Масштаб смертності: Майже половина депортованих (46,2%) загинула у дорозі чи в перші роки заслання від голоду, хвороб та виснаження.
• Мета злочину: Радянська влада намагалася знищити ідентичність народу — ліквідувала автономію, заборонила етнонім «кримські татари» та знищувала культурні пам'ятки. 
  

⚖️ Офіційний статус і міжнародне визнання

• В Україні: Верховна Рада України у 2015 році офіційно визнала депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу та встановила цю пам'ятну дату. Також 18 травня відзначають 
• У світі: Депортацію визнали геноцидом парламенти Латвії, Литви, Канади, Естонії та Нідерландів. 
  

⛓️ Сучасний контекст 

З 2014 року, після початку тимчасової окупації Криму Російською Федерацією, корінний народ півострова знову опинився під загрозою. Російська влада проводить масові обшуки, незаконні затримання та політично мотивовані судилища проти кримськотатарських активістів, повторюючи тоталітарні практики минулого.

Рекомендую   передивитися фільм Хайтарма українською мовою

 

 

Постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року № 792-УІІІ «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар з Криму у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу.

Депортація - примусове або насильницьке переселення одних людей іншими за межі певної території - найдавніше явище. Своєрідний «інструмент» боротьби, в цілому , з власними страхами тих, хто займається подібним неподобством, їх побоюванням за примарну владу. Ефективність подібного методу вкрай сумнівна і не витримує жодної здорової критики. Більш того, виступаючи в якості тимчасового заходу «вирішення проблеми» лише додає цих проблем, породжуючи і горе, і приховану ненависть, біль і страждання, які в свою чергу, в тій чи іншій мірі, неодмінно мають зворотний, дуже потужніший ефект.

Геноцид — цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами.

18-го травня, починаючи з 1994-го року в Україні, згідно Указу Президента № 165/94 від 14-го квітня 1994 року, відзначається День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, яка сталася 18-20 травня 1944-го року. Переселенню піддалися і старі, і жінки, і діти, цілі родини, більше чверті мільйона люду. Жахливий злочин, з цілої черги, від антилюдських проявів у часи сталінського режиму, війни та радянської влади. Вже у 1967-му році, при тій же самій, радянській владі, Указом Президії Верховної Ради СРСР № 493, ці дії були визнані необгрунтованими. Пізніше, в 1989-му році, Верховною Радою СРСР, ця депортація була нарешті засуджена, визнана незаконною і оголошена злочинною. Татари отримали реальну можливість відновити порушене кимось і колись право на свою споконвічну територію, що входила до того часу до складу суверенної України, територіальну цілісність якої у 1994-му році гарантували не багато не мало, а три найавторитетніші країни у світі : Росія, Сполучені Штати Америки і Великобританія. Почалося активне повернення людей на свою рідну землю, радість і сльози, звичайно ж маса труднощів, але безперечно, колишній жах здавався позаду ...

Цей День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву "День пам’яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Відзначався в четверту суботу листопада (Указ Президента України № 1310/98 від 26-го листопада 1998-го року). Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31-го жовтня 2000-го року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом від 15-го липня 2004-го року №797/2004 було встановлено назву «День памяті жертв голодоморів та політічніх репресій». Надалі, згідно Указу Президента України №431/2007 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати. «День пам’яті жертв голодоморів», як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а «День пам’яті жертв політичних репресій» - щорічно у третю неділю травня.

Щороку в третю неділю травня по всій Україні проводяться різноманітні заходи, присвячені пам’яті про ці страшні події.

Як відомо 2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій.

Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори.

Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му - 159537, в 1938-м 106096, в 1939-м 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.

У зв’язку з цим президент доручив СБУ і уряду видати книгу, оприлюднити документи і матеріали про масові політичні репресії 1937-1938 років, поширити їх на іноземних мовах за кордоном, а також розпорядився проводити в школах та інших навчальних закладах уроки на цю тему.

В 2026 році День пам’яті жертв політичних репресій припадає на 17 травня.